ПЕДАГОГІКА І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
Сьогодні наша держава будує соціально орієнтовану ринкову економіку, розвиває демократичні суспільні відносини, розширює свій духовний простір, інтегрує у європейську спільноту. Це зумовлює появу нових методик і технологій, інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, переорієнтацію ролі, підходів, пріоритетів, методичної та психологічної готовності викладача до реалізації завдань підготовки фахівців до життя та діяльності в сучасному суспільстві.
Як прогнозують учені, XXI століття буде століттям розвинених інформаційних технологій, глобальної комп'ютеризації виробництва. Життя вимагає інтелектуально розвиненої особистості і разом із цим толерантної, відкритої до демократичного спілкування й розвитку в національному вимірі. Провідна роль у формуванні такої особистості належить освіті.
Освіта – це моральний вигляд людини, який складається під впливом моральних і духовних цінностей, що є здобутком її культурного кола, а також процес виховання, самовиховання, шліфування, тобто процес формування людини.
Основними рисами сучасної людини є освіченість, вихованість.
Освіченість розуміють не тільки як сукупність необхідних для життя й успішної діяльності знань і вмінь, але і як внутрішнє спонукання до їх застосування, індивідуально значущих цінностей, особистісних смислів, як загальна функціональна грамотність і компетентність у певних сферах. Вихованість – це відповідність поведінки людини моральним нормам конкретного соціуму та загальнолюдським моральним принципам.
Основоположними принципами освіти XXI століття визначено такі:
- навчитися жити разом, розвиваючи знання про інших, про
їхню історію, традиції та спосіб мислення; володіти культурою
спілкування; сприяти здійсненню сумісних проектів;
- навчитися набувати знання. Необхідним є поєднання
широких загальнокультурних знань із можливістю глибокого опанування
певної кількості дисциплін. Загальний культурний рівень - це своєрідна
перепустка до неперервної освіти, основа, необхідна для того, щоб
навчатися протягом усього життя;
- навчитися працювати. Удосконалюватись у своїй професії –
набувати компетентності, яка дає можливість справлятися з різними
ситуаціями;
- навчитися жити. XXI століття вимагає більшої
самостійності та здатності до оцінювання, які поєднуються з посиленням
особистої відповідальності в рамках реалізації колективних проектів.
Ці ідеї та принципи покладені в основу проведення навчальних занять у Коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету.
Методи розглядаються з боку викладача як різноманітні способи, які допомагають студентам засвоїти програмний матеріал, сприяють активізації навчального процесу, з боку студентів - це набуття навчальних компетентностей.
У дидактиці метод навчання - певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання сприяє розвитку пізнавальних здібностей у студентів, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує студентів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд.
Викладачі Коледжу Подільського ДАТУ на практиці застосовують поряд із поширеними і неординарні (універсальні) методи навчання, які забезпечують оптимальні шляхи досягнення навчальної мети.
У навчальному процесі застосовуються оптимальні форми і методи навчання, які допомагають зробити навчання максимально ефективним, такі, як лекції та семінарські заняття.
Ведуча роль в системі учбового процесу належить лекції. Тому саме, лекційному матеріалу приділяється велика увага. Кожна лекція носить високий науковий та пізнавальний рівень. Матеріал кожної лекції базується на відомій студентам з попередніх занять інформації і є її логічним продовженням.
Лекційні заняття проводяться таких типів:
- лекція традиційна, де джерелом передачі навчальної інформації є
словесні методи - розповідь-пояснення, бесіда. Основним є слово викладача,
його мовна культура та компетентність щодо викладеного матеріалу;
- проблемна лекція лекція, присвячена розв'язанню конкретної
проблеми. Викладач пропонує проблемну ситуацію, яка потребує
самостійних міркувань, ставлячи для розмірковування їм запитання.
Студенти розмірковують над фактами, та роблять висновки, та узагальнення;
- лекція - “мозкова атака” (з попередньою підготовкою її
студентами). Один з методичних прийомів, який сприяє розвитку творчості,
виробленню правильного погляду на відповідні питання теорії і практики.
Керівник повинен продумати питання, щоб відповіді були стислими,
лаконічними. Перевага надається відповідям - фантазіям, відповідям -
осяянням. Заохочуються комбінації і розвиток запропонованих пропозицій.
Тривалість "мозкової атаки" - 15-30 хв. Потім починається обговорення
висловлених ідей. Осмислюються всі пропозиції і визначається три - чотири
найкращі. Усе це супроводжується наведенням аргументів, діалогами, часом
і гострими суперечками.
- лекція з чергуванням міні-лекцій, міні-дискусій;
- лекція-дискусія.
Слово "дискусія" - латинського походження, означає дослідження, колективне обговорення якого-небудь спірного питання з метою правильного його розв'язання. Дискусія є доцільною і ефективною тоді, коли вона виникає на базі знань учасників з теми, яка розглядається. Успішне проведення дискусії залежить від керівника дискусії, від того, чи встановлений психологічний контакт між ним і учасниками дискусії. Керівник повинен враховувати досвід і рівень загальноосвітньої та спеціальної підготовки учасників дискусії, уявляти, навколо яких питань може розгорнутися боротьба думок, уміти управляти дискусією, слухати виступаючих, аналізувати, робити підсумки.
- лекція з практичним закріпленням матеріалу (з перевіркою засвоєння);
- лекція з використанням технічних засобів навчання.
Застосування сучасних технічних засобів навчання – кіно, радіо, телебачення, звукозапису дає змогу охопити ширші маси студентів, посилити вплив подразників на органи відчуттів індивідуума, забезпечувати науковість навчання, розвивати пізнавальні інтереси і здібності студентів, прискорити темп сприйняття, вивчення і запам'ятовування навчального матеріалу. За допомогою навчальних відеофільмів можна зробити лекцію більш науковою, змістовнішою, більш цікавою. Навчальні відеофільми – найпростіша, доступна і цікава форма викладу навчального матеріалу. Використовувати відеофільм можна: під час пояснення нового матеріалу – як ілюстративного і самостійного джерела інформації; з метою закріплення щойно вивченого матеріалу; під час повторення матеріалу, що вивчався раніше; при узагальненні, систематизації знань.
- лекція в комп'ютерному лекційному кабінеті.
Викладач в такому кабінеті є центральною фігурою навчального процесу (на відміну від навчального кіно), тому що він має можливість керувати процесом відображення інформації.
Останнім часом дедалі широкого використання на заняттях суспільних дисциплін набуває комп'ютер. Він дозволяє полегшити працю викладача, більш доступно подати навчальний матеріал та підвищити якість знань студентів. За допомогою певних педагогічних програмних засобів, таких, як інформаційні, інтерактивні, контролюючі викладач має можливість досягти максимального навчального ефекту. Інформаційні (несуть певну теоретичну інформацію загального плану, що містять основні положення, поняття) та інтерактивні (демонстрація, конструювання різноманітних ситуацій) програми зручно використовувати при викладенні нового матеріалу. Контролюючі програми призначенні для тестування, контролю, перевірки знань.
Важливі глобальні питання лекцій включаються в плани семінарських занять. Лекція "працює" на проблеми семінарського заняття, визначає напрямок передсемінарських консультацій і самостійної роботи студентів. На лекції студент засвоює методологію, необхідну йому в самостійній роботі над джерелами, підручниками, спеціальною і додатковою літературою.
Семінар – це один із основних сучасних методів і видів учбових практичних занять, де обговорюються учнями повідомлення, доповіді, реферати, виконані ними за певним планом і по даній темі. На семінарі викладач, як майстерний диригент перед аудиторією. Семінар проводиться не стільки з метою визначення знань студентів, скільки з метою поглиблення і закріплення їх знань по вивченій проблемі.
Семінари проводяться:
-
-
- традиційні, коли на семінарах використовується розгорнута бесіда, коли кожен т із студентів готується по всій темі, бере участь в обговоренні питань семінарського заняття, доповнюючи доповідача, розвиваючи окремі аспекти даної проблеми.
- семінар - рольова гра. Мета заняття - надати можливість творчо опрацювати певну тему, знайти нові відповіді на поставленні питання, ознайомитись із різними варіантами розв'язання певної проблеми.
- Цікавим прикладом проведення такого заняття, стало проведення семінару – інтерв’ю на тему: "Чорнобиль – погляд крізь роки." Коли студентська аудиторія була поділена на представників преси та свідків подій, ліквідаторів аварії, науковців. Для проведення такого заняття необхідно підходити творчо, провести велику науково-пошукову роботу, опрацювати велику кількість наукових джерел та публікацій. На семінарі відбувається активний обмін думками, творча дискусія, яка допомагає глибше зрозуміти та вивчити дану проблему.
- семінар-конференція, яка передбачає співпрацю та взаємодію всіх
учасників семінару. Відбувається обмін знаннями, досвідом, впроваджуються нові ідеї, нові погляди. З метою проведення конференції визначають тему, мету, зміст і тривалість заходу, обсяг теоретичної інформації, готують відповідних консультантів з окремих питань. Складається програма проведення заходу. Зі вступним словом виступає викладач, який доводить важливість даної теми, представляє виступаючих і питання, які висвітлюватимуться. Виступи повинні бути науковими, змістовними, стислими, доступними для сприйняття даної аудиторії. При
підведенні підсумків конференції робиться детальний аналіз і оцінка наукової підготовки виступаючих. Такий семінар дає можливість активізувати творчу ініціативу, забезпечує засвоєння теоретичних знань, сприяє самоосвіті, самовдосконаленню.
- семінар -"дискусія". Підготовка до дискусії розпочинається з
вибору теми, постановки мети, добору літератури, розробки питань та
підготовки учасників дискусії (ознайомлення з основними питаннями
дискусії, зі списком літератури, правилами ведення дискусії). На такому
занятті розглядаються вузлові питання з вивченого матеріалу, а не з випадкових, другорядних, не допускати відступу від предмета дискусії, підміни понять. Закінчення дискусії має бути не просто припиненням виступів, а логічним підведенням розмови до висновку, якого намагається дійти викладач, що визначив мету, зміст, хід і підсумки заняття. Тоді дискусія сприятиме творчому засвоєнню вивченого матеріалу.
- семінар - "круглий стіл". Форма методичної роботи, яка сприяє виробленню єдиного, найбільш доцільного підходу до певної проблеми, допомагає найти шляхи та відповіді на важливі наукові питання. Групи поділяється на декілька мікрогруп, які сідають по колу. Кожна мікрогрупа розглядає дану проблему зі своєї позиції. Висловивши свої погляди щодо проблеми, члени кожної групи захищають свої позиції і відповідають на критичні зауваження. Присутні міркують над спірними питаннями, шукають варіанти вирішення їх. Майстерність керівника виявляється у тому, що він у невимушеній формі викликає слухачів на відверту розмову з будь-якого питання і підводить їх до певних висновків. Такі заняття проводились з предметів "Політологія"....
Педагогічний колектив коледжу ПДАТУ постійно знаходить нові форми та методи навчання, серед яких значне місце займають бінарні заняття. Проведення бінарних занять вже стало традицією при викладанні суспільних дисциплін. Слово "бінарний" походить від латинського слова "подвійний", тобто взаємодія двох викладачів. Проведення цих занять дозволяє студентам глибше ознайомитися з навчальним матеріалом, максимально наблизити аудиторне навчання з практикою професійної діяльності, забезпечити міждисциплінарні зв’язки, а головне - розвиває у студентів інтелектуальні, творчі здібності та ініціативу.
Отже, при проведенні навчальних занять в коледжі ПДАТУ викладачі намагаються використовувати широкий педагогічний досвід, методичні рекомендації та різні методи навчання, а також на практиці вміло поєднувати використання системи встановлених методичних принципів із елементами свого творчого пошуку, оригінальності. Кожен викладач створює свою низку прийомів, спроб і відбору найефективніших методів навчання, які допомагають прищепити студентам любов до обраної професії, вміння перетворювати знання у переконання, розвивати абстрактне мислення, логічну аргументацію, вміння бути спостережливим, працювати над підвищенням своєї освіченості, моральності, духовності.
|